Що таке блокчейн? Пояснення простими словами

Блокчейн — це спільний реєстр транзакцій, однакові копії якого зберігають тисячі незалежних комп’ютерів. Нові транзакції групуються в блоки, кожен блок містить відбиток попереднього, а комп’ютери за чіткими правилами домовляються, який блок буде наступним. Щоб змінити старий запис, довелося б переробити всі блоки після нього швидше, ніж решта мережі, і саме тому цей реєстр так важко змінити.

Блоки й хеші

Хеш — це короткий відбиток, обчислений із будь-якого обсягу даних: змініть один символ у даних, і відбиток зміниться повністю. Кожен блок містить хеш попереднього блоку. Тож якщо хтось відредагує транзакцію в старому блоці, хеш цього блоку зміниться, що розірве зв’язок у наступному блоці, а потім і в наступному. Кожен інший вузол досі тримає оригінал і відкидає відредаговану копію.

Вузли: хто зберігає копії

Вузол — це комп’ютер, на якому працює програмне забезпечення мережі і який зберігає повну копію ланцюжка. Кожен вузол сам перевіряє кожен новий блок за правилами — дійсні підписи, жодна монета не витрачена двічі, не більше нових монет, ніж дозволено, — і відкидає ті, що їх порушують. Нікому не треба довіряти чужій копії, і в цьому суть: реєстр не має власника, який міг би непомітно його змінити.

Консенсус: хто додає наступний блок

Доказ роботи (proof of work), який використовує Bitcoin: майнери змагаються, щоб знайти число, яке дає новому блоку хеш нижче за цільове значення, а це потребує величезних обчислень. Переможець додає блок і отримує нові монети плюс комісії. Щоб переписати історію, знадобилося б більше обчислювальної потужності, ніж у решти мережі разом.

Доказ частки (proof of stake), який Ethereum використовує з вересня 2022 року: валідатори блокують монети як заставу й по черзі пропонують блоки. Той, хто шахрує, втрачає частину застави. Цей механізм споживає малу частку енергії, потрібної для доказу роботи, а його безпека тримається на вартості застави, а не на обчисленнях.

Публічні й приватні

У публічному блокчейні, як-от Bitcoin чи Ethereum, будь-хто може запустити вузол, надіслати транзакцію або прочитати всю історію. Ця відкритість має ціну, про яку варто знати: кожна транзакція, яку будь-коли здійснила адреса, видна кожному, хто знає цю адресу. Імен у ланцюжку немає, але щойно адресу пов’язано з вами — через виведення з біржі, платіж, допис, — пов’язаною стає і її історія.

У чому блокчейни сильні, а в чому слабкі

• Сильні: переказ вартості між людьми, які не довіряють одне одному, без банку посередині; реєстр, який ніхто не може непомітно відредагувати; робота за власними правилами цілодобово.
• Слабкі: швидкість і обсяг — один публічний ланцюжок обробляє набагато менше транзакцій, ніж карткова мережа, тому й існують мережі другого рівня (мережеві комісії простими словами); зберігання великих даних; виправлення помилок, адже надіслана транзакція остаточна.

Перший і найвідоміший блокчейн — блокчейн Bitcoin, тож природно далі прочитати, що таке біткоїн. Про стейблкоїни, які переносять долари в блокчейн, — у посібнику USDC чи USDT.

Цей посібник пояснює, як усе працює. Це не фінансова, інвестиційна чи податкова порада. Знайшли помилку? Напишіть на hi@perly.io, і ми виправимо.